Фірташ хоче забрати Одеський припортовий завод і передати його Росії

Фірташ хоче забрати Одеський припортовий завод і передати його Росії
На сьогодні у Верховному суді України розглядається доленосна для України заява про надання дозволу на виконання рішення Стокгольмського арбітражного  суду від 25 липня 2016 року про стягнення з ПАТ «Одеський припортовий завод» (частка держави у статутному капіталі 99,57 %),  понад 250 мільйонів доларів США на користь кіпрської компанії Остхем Холдінг Лімітед (Кіпр), керівником якої, відповідно до офіційного реєстру компаній Республіки Кіпр є скандальний український олігарх Дмитро Фірташ. У разі якщо Суд винесе рішення, що дозволить виконання рішення Арбітражного суду – Україна може втратити одне з найбільших бюджетоутворюючих підприємств.  Українська ж сторона намагається довести в суді, що рішення Стокгольмського арбітражу виконати неможливо.
Так, у судовому засіданні, що відбулося 20 лютого 2020 року представник Одеського припортового заводу,  адвокат Зоя Ярош, зробила шокуючу заяву, згідно якої відповідно до наявних документів, які містяться в матеріалах даної справи, стягнення фактично відбудеться на користь російського ВАТ «Газпромбанк», яке за рішенням РНБО та Указом Президента від 2015 року  (чинними і на сьогодні) внесено до санкційного списку підприємств з якими Україна не може мати будь які бізнес-стосунки.
Як відомо, «Газпромбанком» напряму та через афілійовані компанії володіє російський «Газпром», а у свою чергу «Газпромом» більше як на 50% володіє уряд Російської федерації. Тобто, Верховний суд України, надавши дозвіл на виконання рішення Стокгольмського арбітражу, фактично може передати стратегічне підприємство України в руки російської компанії із санкційного списку, власником якої є Російська федерація. Фільм жахів, правда?
Представники ОПЗ пояснюють, що згідно документів, які є в наявності суду  видно, що кіпрська компанія Остхем Холдинг Лімітед, директором якої є Дмитро Фірташ, була заснована у 2010 році, з розміром статутного капіталу 5 000 евро. Згідно відповіді на запит та наявного у суду витягу з реєстру компаній Республіки Кіпр видно, що починаючи з 2011 року компанія Остхем Холдинг Лімітед отримувала багатомільйонні кредити від російського Газпромбанку, а на забезпечення таких кредитивів, передавала в заставу банку акції належних їй підприємств та власні банківські рахунки.
Як відомо, через свої структури та за гроші росіян, Фірташ, починаючи з 2010   придбав  90% українського заводу з виробництва добрив «Стірол» в Україні, а також   отримав контроль над заводами «Азот» у Сєверодонецьку та Рівному, придбав  Банк «Надра» і морський порт «Ніка Тера»».
У січні 2013 року Остхем Холдінг Лімітед та ПАТ «Одеський припортовий завод» уклали Контракт купівлі-продажу природного газу, та на здійснення цієї угоди, відповідно до чинного законодавства України,  отримали згоду Фонду державного майна України.  Пізніше, у грудні того ж року,  сторони уклали Додаткову угоду, відповідно до якої, було збільшено кількість та вартість газу до розміру більш як мільярд доларів США, що перевищувало вартість активів Одеського припортового заводу у майже 4 рази та потребувало погодження зборів акціонерів ОПЗ та Фонду державного майна України. Однак цього зроблено не було.
Напередодні другої угоди, а саме у кінці жовтня 2013 року,  компанія Остхем Холдінг Лімітед відступила на користь АТ «ГАЗПРОМБАНК» «права, титули, теперішні та майбутні, по відношенню до будь-якої Угоди та відповідно до неї, включаючи без обмежень всі теперішні та майбутні вимоги, права позивання, виплати та доходи у зв’язку з цим». Переуступка була зафіксована у реєстрі компаній Республіки Кіпр. Відповідний витяг є у розпорядженні ВС України.
Тому, за твердженнями представників Одеського припортового заводу, за умови надання згоди на виконання рішення Стокгольмського арбітражного суду від 25 липня 2016 року фактичним набувачем виплат та доходів на суму понад 250 мільйонів доларів буде російський санкційний ВАТ «ГАЗПРОМБАНК».
Між тим, представники компанії Остхем Холдінг Лімітед під час суду намагалися спростувати вищезазначені факти тим, що взаємовідносини між ПАТ «ОПЗ» та компанією Остхем Холдінг Лімітед мають виключно господарський характер, і не має жодного значення в заставі чи ні знаходяться активи та рахунки кіпрської компанії. Більш того, адвокати кіпрської компанії намагались переконати суд, що якщо Перший договір було погоджено та на його підписання було надано згоду зборами акціонерів ОПЗ та Фонду державного майна, то автоматично і всі в подальшому укладені додаткові угоди до Договору є чинними, та такими, що підлягають виконанню. Виходить, така собі схема по віджиму держпідприємтсва від адвокатів кіпріотської компанії.
Представник Фонду держмайна України, в суді також підтвердив, що сторони мали отримати згоду Фонду держмайна та Зборами акціонерів. Тому, вважає, що Додаткова угода до Контракту купівлі-продажу природного газу, якою суттєво збільшено обсяг та вартість  придбаного природного газу, не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Більш того, за твердженням представника Фонду держмайна України арбітражний суд м. Стокгольм при винесенні рішення не досліджував та і не міг дослідити правомірність виникнення обсягу заборгованості ПАТ «ОПЗ», оскільки, питання погодження або не погодження господарської угоди підприємства, яке на 99,57 % належить державі Україна, регламентуються виключно національним законодавством. Закон України «Про управління державним майном» прямо передбачає, що управління такими підприємствами належить виключно до функцій ФДМ України.
2 квітня 2020 року ВСУ  може остаточно поставити крапку у долі найбільшого підприємства України, яке є стратегічним об’єктом. Однак,  виконання рішення Стокгольмського арбітражного суду від 25 липня 2016 року  на території України, буде прямо загрожувати інтересам держави. І в свою чергу, призведе до передачі ОПЗ в руки Російських окупантів.

Related posts