Марадона з Лазірок

Марадона з Лазірок

Сьогодні героєм нашого оповідання буде досить цікава особистість, яка пройшла шлях від футбольного гравця, до майже видатного аграрія та нині підозрюваного у скоєнні тяжких злочинів арештанта.

Тож, знайомтеся: Данієлян Геворг Ромікович 7.11.1980 року народження, народився в селі Арцвашен Красносельского району колишньої Вірменської РСР. З дитинства проявляв інтерес до футболу а також вивчав біографії злочинців різних часів. Нашій редакції вдалось зв’язатись з героєм нашого оповідання та послухати цю історію так би мовити з перших вуст. Зустріч наша проходила в слідчому ізоляторі Полтавської області.

  • Геворг Ромікович, розкажіть будь ласка, як проходило Ваше дитинство, як формувалась Ваша особистість, хто був для Вас прикладом?
  • Дитинство моє проходило у Вірменії, я був з достатньо заможної родини, мої батьки вже тоді займались спекулятивною діяльністю, тож в мене було все, про що могла мріяти дитина того часу. Батьки доставали мені спортивний інвентар та домовились із місцевим тренером, щоб я постійно грав за місцеву команду. Проте, я завжди мріяв зробити щось вагоме, якийсь вчинок, який би заставив шуміти всю округу, мати якісь величезні статки. Мені дуже подобалась історія про Робін Гуда, в ній було чудово все, окрім роздачі грошей бідним. Бо на моє особисте переконання, люди бідні не просто так, бідні потрібні заможнім людям, як елемент харчового ланцюжка, і саме таким заможнім я мріяв стати. В дитинстві з друзями та молодшим братом Даніелем ми мріяли про створення власної банди, яка буде грабувати банки та виручку в гастрономах, ми навіть виробили собі спеціальні маски, які б не дозволяли нам бути опізнаними, також ми майже щовечора збирались хлопчаками та планували пограбувати банк, креслили плани розташування, а Сурен, наш старший приятель, вкрав в батька трофейний пістолет з війни. Також мене дуже надихав Дієго Марадонна, кумир мільйонів, ідолом він для мене став після ув’язнення за зберігання наркотиків, бо зміг поєднати і зірковий статус і кримінальний нахил. Мушу сказати, що в наші плани втрутилась одна досить суттєва обставина, стався сумновідомий землетрус та нашій родині довелось переїхати в Україну.

 

  • Розкажіть будь ласка про своє перебування в Україні, як Вам вдалося отримати таку впливовість, в чому секрет успіху?
  • В Україні гроші та слава прийшли до мене досить швидко, та навіть, я би сказав несподівано. В нашому районі продавалось сільгосппідприємство, а я дуже давно мріяв керувати людьми, управляти якимось бізнесом, проте, грошей на купівлю цього підприємства в мене не було і я почав шукати, де б їх позичити? Тоді мені прийшло на думку позичити гроші в двоюрідного брата Ашота, який на цей момент вже був досить успішним підприємцем в Харкові, проте брат мені відмовив в позиці та сказав, що готовий купити це підприємство на себе, а мене призначити керуючим. Такий варіант мене також влаштовував, бо він був далеко, а я тут на місці і по факту міг робити все що завгодно. Так я почав керувати СТОВ «Прогрес», а згодом і ТОВ «Мадег»

  • Про особливості Вашого керівництва ходять різні чутки, проте у чому всі одностайно погоджуються, так це в тому що всі Ваші команди виконуються беззаперечно. Розкажіть, в чому секрет?
  • Тут все досить просто, я випрацював певну стратегію поведінки і керувався ранніми трудами радянських вождів, я твердо розумів, що всі селяни – потенційні злодії і що інакше як до тварин, до них ставитись не можна. Я сформував певне керівне ядро, у яких було 2 задачі: отримувати будь-яким шляхом прибутки та тримати всіх в страху, щоб наші вказівки виконувались і до Харкова не доходила ця інформація. Деяких, я би їх назвав «правдолюбів», ми привселюдно лупцювали, деяким стріляли по ногах, і от Ви бачите результат: всі слухняні і ні в кого немає ніяких питань в частині хто тут справжній господар.

  • Скажіть будь ласка, наскільки зараз прибутковим є сільське господарство?
  • Ну я Вам так відповім, достатньо прибуткове, щоб щороку міняти автомобілі на нові та щоб купляти нерухомість у Києві. Ви зрозумійте, я ж навіть не маю вищої освіти, мені не дуже цікаво як працюють закони, я дію інстинктивно, можна сказати як звір, проте така діяльність дає свої результати. Всього за останніх кілька років ми з братом Даніелем побудували кілька елеваторів та придбали ще кілька господарств.

  • Досить цікаво, розкажіть, будь ласка, про події останніх днів та чому Ви зараз опинились у слідчому ізоляторі?
  • В мого брата почало виникати дуже багато питань з приводу моєї діяльності, по суті я вважаю, що він просто почав мені заздрити, заздрити моїм статкам. Я визнаю що вів справи не зовсім на його користь, користувався його грошима для власного збагачення, проте я чимало зусиль вклав у це підприємство, побудував кілька приміщень, навів тотальну дисципліну. Так, це все було зроблено за гроші брата, проте я вважаю, що моє керівництво було безцінним. Всі знають, як я вмію керувати парадом. Тому я вирішив юридично та фізично очистити своє підприємство від усіх сторонніх, щоб я міг керувати одноосібно та беззаперечно. Я твердо переконаний, що і це підприємство і люди в ньому і пайовики – все це моя власність і ніхто і ніякий закон мені не вказівка.

  • Досить цікаве бачення, скажіть на останнє, які у Вас плани на майбутнє?
  • Ви знаєте, мої друзі та близькі постійно переконують мене, що таким як я місце в політиці. Я теж впевнений, що на республіканському рівні я міг би проявити всі свої таланти. Тому, я так розумію, що зараз у мене буде час щоб прочитати багато книг, а потім буду кудись балотуватись. Я впевнений, що люди мене підтримають, а хто не підтримає – я особисто буду розбиратись.

 

  • Що ж, дякую за інтерв’ю та м’якої Вам посадки!